ВСТУП

Етапи літературного розвитку

Літературні жанри, стилі. Перехідні явища в літературі (автор Наталія Гиренко)

ПРОСВІТНИЦТВО

Люди припиняють мислити, коли припиняють читати (Д. Дідро)

1) Відеоурок "Просвітництво як літературна доба" (Мухін В.О.)

2) Відеопрезентація "Просвітництво"(автор Соколовський Роман)

3) Опорні схеми

4) "Сяйво Просвітництва" (Дорох Г.В.)

Джонатан Свіфт (1667 - 1745)

Компакт-біографія письменника

Документальний фільм "Видатні люди. Джонатан Свіфт"

Автобіографічний фільм

Біографію повторити у вигляді грона, але асоціації зашифровані у малюнках, які відкриваються після правильної відповіді. (автор І. Доброгорська)

Мультфільм "Мандри Гуллівера", США, 1968

Художній фільм "Будинок, який побудував Свіфт", 1 серія, СРСР, 1985, в ролі Свіфта - О. Янковський

Перевіримо знання. Інтерактивна вправа «Так або Ні»

«Мандри Лемюеля Гуллівера». Ідеї Просвітництва в творі

Аналітичне і текстуальне дослідження роману Дж. СВІФТА « Мандри Лемюеля Гуллівера» Михайло Шуфутинський "Гуллівер"

Анімаційна презентація | Мандри Гуллівера

Творче завдання: збери хронологічну послідовність (автор Ірина Доброгорська)

Малюнок з помилкою
Світлина від Ірини Доброгорської.

Йоганн Вольфганг Гете

Иоганн Вольфганг Гёте

Фільм

"Вільшаний король"Робота із загадковим текстом (автор Ірина Доброгорська)

Скласти ментальну картку

Відео групи "Лісовий цар"

Художні світи балади « Вільшаний король»

Музична балада Франца Шуберта "Лісовий цар"

"Травнева пісня" Й В Гете

Художні засоби вірша «ТРАВНЕВА ПІСНЯ»

"Сиреневые сумерки". Фильм Юрия Конопкина. Драма. 2000

Відеоролик "Прометей"

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер

Відеоролик "Життя і творчість Ф. Шиллера (автор Д. Бондаренко)

Експрес-урок: Фрідріх Шиллер і гімн Євросоюзу

Відеоролик "Ф. Шиллер "До радості" (автор І. Гончарова)

Позакласне читання Проспер Меріме (1803 - 1870)

Освітній відеоролик "Проспер Меріме" (російською мовою)

Художній фільм "Кармен"

РОМАНТИЗМ

Книга - це битва душі, а не війна слів (Е. Далберг)

1) "З чого виник романтизм"? (автор І. Василець)

2) "Романтизм в образотворчому мистецтві" (автор Ярослава Ясько)

3) Романтизм. Презентація доби (автор Адріана Хімінець)

4) Романтизм. Відеоурок В. Мухіна

Опорна схема

Генріх Гейне (1797 - 1856)

Документальний фільм "Генріх Гейне" (російською мовою)

Г. Гейне. Відео-урок Мухіна В.О.

Г. Гейне - один з найбільших ліриків світу

"На півночі кедр одинокий"//Г. Гейне

НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛО ЗО МНОЮ... Генріх Гейне аудіо

Фольклорні мотиви в поезії Г. Гейне "Не знаю, що стало зо мною..."

Джордж Ноел Гордон Байрон

Освітній ролик "Дж. Байрон"

Джордж Байрон "Хотів би жити знов у горах". Читає Вадим Василенко

Lord Byron - I Would I Were a Careless Child (вірш мовою оригіналу)

Ліричний герой Байрона у вірші "Хотів би жити знов у горах..."

"Мій дух як ніч"//Джордж Гордон Байрон

Біблійні мотиви у вірші Байрона "МІЙ ДУХ ЯК НІЧ" (автор Є. Кашуба)

"Експрес-урок" Поема "Мазепа" Дж. Байрона

Композиція поеми "Мазепа"

Гетьман Іван Мазепа
Гра долі. Іван Мазепа (2007)

Картини української природи у поемі "Мазепа"

Поема "Мазепа" (аудіокнига повністю)

Джордж Гордон Байрон. Поема «Мазепа» (1818 або 1819 р.)

1. Романтичний міф про Мазепу. Постать Мазепи — чи не найвизначніша в новій українській, а разом із Богданом Хмельницьким — і у всесвітній історії. Як відомо, образ Мазепи надихав багатьох митців і дослідників. Митців манила пов’язана з його особистістю легенда, в якій зображено його як романтичного героя любовних пригод. Мазепа в західному світі — постать любовного героя Вольтера або Байрона, а не історична особистість.

До популяризації українського гетьмана в Західній Європі прилучився в першу чергу Вольтер у своїй відомій історії про Карла XII, в якій між іншим описав, як один польський шляхтич, бажаючи помститися за те, що Мазепа «вів романс» із його дружиною, покарав його оригінальним способом, а саме: упіймавши Мазепу, наказав роздягнути його, а опісля прив’язати до дикого коня й пустити в степи, сподіваючись, що Мазепа неминуче загине. На щастя, юнака врятували козаки. Опісля з козаками Мазепа брав участь у походах проти татар. «Завдяки своїм знанням,— пише Вольтер,— Мазепа здобув собі на Січі велику пошану, а цар уважав обов’язковим зробити його князем України».

2. Історія написання Байроном поеми «Мазепа». Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. На розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою. На початку своєї поеми Байрон подав довідку, що в її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» французького письменника Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний — прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді «Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини.

3. Композиція. 20 невеликих розділів

4. Історичні події, що зображені у творі. Розгром шведів російськими військами Петра I під Полтавою 1709 року та втеча Мазепи з Карлом XII до Туреччини

5. Жанрові особливості. Поема Дж. Байрона — це ліро-епічна поема, монолог-сповідь Мазепи. Автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уяви.

6. Образ Мазепи. Гетьман зображений на початку й наприкінці твору людиною похилого віку, йому 70 років. Сильний, сміливий, здатний зберегти самовладання у найскладнішій ситуації. Він не може змінити хід історії, але завжди береже свою честь і гідність, залишається людяним. Образ Мазепи досить багатогранний. У поемі він змінюється зовнішньо під вагою прожитих років, але зберігає головне: мужність, силу, тверезіть розуму, шляхетність.

- Риси романтичного героя в образі Мазепи. Він похмурий, самотній, вірний високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні), волелюбний, внутрішньо незалежний.

- Риси «байронічного героя» у характері Мазепи. «Шляхетний злочинець», самотній, нескорений, волелюбний, бунтар зі страдницькою душею, в якій відбиваються настрої «світової скорботи»; смілива вдача, могутня воля, титанічна постать

7. Поема «Мазепа» - романтична поема

1. „ Мазепа”- це ліро- епічна поема . Поява так званих мішаних жанрів була характерна для романтизму.

2. Зацікавила поета сама легенда, що була таємничою, ефектною, небуденною.

3. Романтиків завжди цікавили неординарні особистості, масштабні постаті. Мазепа – саме такий.

4. Експресивні вираження переживань, чіткі логічні позиції, антитеза-(насильство- беззахисність, тиран-жертва, завойовник-завойований)- все це вказує на приналежність до романтизму.

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ

Віктор Гюго

Віктор Гюго "Собор Паризької Богоматері"

"Собор Парижской богоматери" Дж Лоллобриджида,Энт Куинн. Франция - Италия, 1956 г.

"Горбун из Нотр-Дама" (1997)

Notre Dame de Paris / Собор Парижской Богоматери (Act 1) | Russian (мюзикл)

QUASIMODO весь фильм | Весь мультфильм для детей на русском языке

Історія Собору Паризької Богоматері

ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ

"Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс Бекон)

Александр Сергеевич Пушкин

Пушкин. История жизни и творчества

Александр Сергеевич ПУШКИН и Наталья Николаевна ГОНЧАРОВА - биография, история, любовь, дети

Факты о Пушкине (автор С. Зелинская)

Последняя дуэль Пушкина

Заполнить пантбук

Как сложилась судьба Дантеса после дуэли с Пушкиным?

8 февраля 1837 года состоялась дуэль между поэтом Пушкиным и кавалергардом Дантесом, в ходе которой поэт получил смертельную рану, а Дантес после суда был навсегда выслан из России. Как же сложилась судьба "надменного потомка", и приемного сына "прославленного отца" барона Геккерна?

Как известно, на момент дуэли с Пушкиным, Дантес был женат на его свояченице, родной сестре Натальи Николаевны, Екатерине (урожденной Гончаровой) и в феврале 1837 года Екатерина уже была беременна. После суда над Дантесом она вместе с ним должна была разделить его высылку из России. Лишился своего поста нидерландского посланника и барон Геккерн, которому император дал понять, что больше не хочет видеть его в России.

Покинув Россию, супруги Дантес поселились у родного отца Дантеса, в его большой помещичьей усадьбе во Франции, где Екатерина родила первого ребенка - девочку, к большому разочарованию Дантеса, который очень хотел сына. Забегая вперед, скажем, что Екатерина родит трех девочек подряд, а в четвертый раз, когда родится сын, Екатерина скончается от послеродовой горячки.

Суд с семейством Гончаровых
Старший брат Екатерины, Дмитрий Гончаров, как глава семейства, перед браком обязался выплачивать Екатерине пять тысяч рублей ежегодно в счет приданого и наследства, но эти деньги высылал крайне нерегулярно. Поэтому во всех письмах сестры к брату Екатерина под влиянием Дантеса, будет настойчиво просить выслать недостающие деньги, вплоть до копейки.

Когда Екатерина уйдет из жизни, эти деньги будет требовать Дантес не желая понимать, что семья Гончаровых буквально разорена. Позже он подаст в суд на семью Гончаровых, но положительного решения для себя так и не добьется.

Политик Жорж Дантес
Прервав из-за дуэли удачно начатую военную карьеру в России, Дантес активно начинает заниматься политикой во Франции. Его политическая карьера начнется с поста рядового депутата в городке Верхний Рейн, позднее он будет избран мэром этого города. На склоне лет станет сенатором и будет активно принимать участие во внешней политике при Наполеоне Третьем.

Интересный факт: по долгу службы посланнику Дантесу пришлось по поручению Наполеона встретиться с русским императором Николаем I, чтобы решить щекотливый политический вопрос. Но Николай сказал, что готов встретиться с бывшим российским поручиком Дантесом, ныне разжалованным в солдаты. А французского посланника Дантеса он знать не желает.

На склоне лет Дантес стал почтенным отцом большого семейства и пожизненным сенатором Франции. Он всегда говорил, что если бы не та дуэль с Пушкиным, то он вышел бы в России на пенсию в чине майора и получал бы жалкую пенсию, живя в провинциальной русской глуши...

Но для многих людей Дантес станет человеком, из-за которого оборвалась жизнь великого русского поэта Александра Пушкина. Это осознала даже родная дочь Дантеса, Адель, которая прямо в лицо своему отцу сказала все, что она думает о нем. Ссора отца с дочерью, которая любила русский язык и особенно поэзию Пушкина, подорвала здоровье и привела её в психиатрическую клинику.

А Жорж Дантес умер в своей постели на 84-м году жизни и был похоронен рядом со своей женой Екатериной...

А.С. Пушкин "Я помню чудное мгновенье"

Романс

Письмо Татьяны Онегину - "Евгений Онегин"

Письмо Онегина - Татьяне

Фильм "Евгений Онегин", 1999 (буктрейлер на американский фильм)
Анкета роману «Євгеній Онєгін» - «енциклопедія російського життя» (Белінський)

«Роман з нещасним коханням, дуеллю, сном та двома листами».

1. Час написання – 7 років 4 місяці 14 днів, 1823-1830 ( близько 8 років)

2. Жанр – соціально-психологічний роман у віршах, поєднання ліричного та епічного начал.

3. Перший у російській літературі психологічний роман; реалістичний роман, де яскраво виявилися риси реалізму: • показ впливу середовища на людину; •сприйняття особистості в соціально-історичному плані; •достовірність зображення; •змалювання типових героїв у типових обставинах.

4. «Онєгінська строфа» — строфічна форма, створена О. Пушкіним для написання роману у віршах «Євгеній Онєгін». «Онєгінська строфа» складається із чотирнадцяти рядків з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абабввґґдеедєє.

5. Епіграф «Пройнятий марнолюбством, він, опріч того, мав ту особливу гордість, що примушує визнавати з однаковою байдужістю як добрі, так і лихі вчинки внаслідок почуття вищості, може, і гаданої» - налаштовує нас на те, що йтиметься про людину, про те, що в ній справжнє, а що вдаване.

6. Твір присвячений видавцеві книг Пушкіна П. Плетньову. Присвята роману -- це підсумок багаторічної праці й спостережень, аналізу минулого й сучасного; частини часто розрізнені між собою; поет підкреслює, що його твір тісно пов'язаний із життям.

7. Епіграф до першої глави "І жити квапиться, і почувать спішить» -- автор закликав пильніше придивлятися до свого героя, до його захоплень, до стилю його життя, чим жив, у що вірив, яких помилок припускався.

8. Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна — лист Онєгіна — відповідь Тетяни.

9. Головні герої. Євгеній Онєгін, Володимир Ленський, Тетяна Ларіна, Ольга Ларіна

10. Ім'я «Євгеній» -- з грецької «благородний», «шляхетний»

Прізвище «Онєгін» утворене від назви великої російської ріки Онєга, а великі ріки ніколи не належали окремим особам чи сім'ям, тому виникнення прізвищ від назв рік було неможливим. У прізвищі «Онєгін» підкреслюється внутрішня незалежність героя, його особливий стан щодо навколишнього світу, його індивідуалізм.

11. Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.

12. Проблематика: -людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі.

- проблема освіти й виховання; - літературної творчості;

- вірності в подружньому житті; - людських взаємин;

- кохання; - родинних стосунків.

13. Географічне розташування місць, де відбуваються події роману, пори року, описані в романі, загальну тривалість й історичний час роману. Дія відбувається в Петербурзі (1, 8 глави роману), у Москві (7 глава), у провінції — у селі (2, 7 глави). Епоха, зображена у творі,— період царювання Олександра І (між війною 1812 року і грудневим повстанням).

14. Дія відбувається протягом 10 років. При цьому перші 16 років життя Онєгіна описані лише в 3 строфі 1 глави, а наступним 8 рокам присвячено увесь роман, крім ліричних відступів. Двом рокам життя в селі присвячені 5 глав роману (2–7); дія розпочинається влітку, у селі герой живе також осінь, зиму, дія 7 глави розгортається ранньою весною. Вісім років життя Онєгіна в Петербурзі описані як один день героя.

15. Соціальні прошарки суспільства, описані у романі, їх стосунки, побут, погляди, культуру. Автор показав основні соціальні прошарки суспільства Росії: аристократичне світське товариство Петербурга, міську бідноту, помісне дворянство, московське світське товариство. Ці соціальні прошарки живуть закритим і зовсім різним життям. Єдності нема навіть усередині однієї соціальної групи: дворяни столичні, московські та провінційні мають різні духовні пріоритети, живуть різним духовним життям. У творі показані заняття та дозвілля дворян у столиці, місті, селі, узимку та влітку; описані інтер’єри міської квартири та поміщицької садиби, мода, гастрономія; є описи народних свят, прикмет та обрядів.

16. Економічний та культурний стан російського народу на початку ХІХ ст. Реформи Онєгіна в селі свідчать про те, що почала розпадатись кріпосницька система. Освічені люди захоплювались новими філософськими течіями (згадується ім’я Канта, прихильником якого є Ленський). Онєгін слідкує за розвитком європейської науки. У зв’язку з цим згадуються імена Гібона, Гердера, Біша, Тіссо, Беля та Фонтенеля. На залишив автор осторонь і літературу: згадуються імена Руссо, Ричардсона, Сталь, Крюднера, Коттеня. Велику роль відігравав також театр (автор залишив нам характеристику авторів репертуару, постановників балету та відвідувачів театру).

Завантаження…

Цікаві завдання за змістом роману:

https://app.wizer.me/preview/45S1KR

Експрес урок Справжня причина дуелі Онєгіна й Ленського

"Євгеній Онегін" в перекладі Максима Рильського. Лист Євгенія Онєгіна до Татьяни Ларіної.

МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ

Лермонтов (1986) Мосфильм

МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ "ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ"

Художній фільм, 1965 рік

"Герой нашого часу". М. Лермонтов. Скорочено.

Анкета роману "Герой нашого часу" (1838 - 1840)

Дуель М. Лермонтова

Роман" Герой нашего времени". История создания, композиция, жанры

И скучно и грустно, и некому руку подать - М. Лермонтов

Опорні картки (автор І. Доброгорська)

Кроссенс до повісті Оноре де Бальзака "Гобсек"

«Стара» і «нова» драми. Зміни в драматургії кінця XIX — початку XX століть

Порубіжжя ХІХ-ХХ ст. у європейському літературному процесі подарувало світові нове розуміння людини, митця та його особливого впливу на суспільство. Відкривши новий духовний простір, література сягнула далеко за межі традиційних тем й у глибини людської душі, не підвладні реалістичному дослідженню.

Театральну і драматичну естетику межі століть сформували творчі відкриття Г. Ібсена, Ю. А. Стріндберґа, К. Гамсуна, М. Метерлінка та ін.

1. Що таке драматичний твір?

2. Які театральні вистави ви переглядали, які п’єси, драми читали останнім часом?

3. Яким, на вашу думку, значення театру було раніше і яким воно є тепер?

Драматургія останньої третини ХІХ ст. вирізняється пошуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Так з’являється «нова драма».

Кожен із представників «нової драматургії» — Г. Ібсен, Дж. Б. Шоу, А. Чехов,

М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберґ, Ґ. Гаупт-ман, В. Винниченко та інші — безумовно, йшов власними шляхами. Підхід митців до театральної естетики та поетики значно різнився. Але існувала одна спільна ознака: усі вони намагалися створити проблемний театр, який би максимально наближався до сучасного читача й відповідав новим викликам життя.

«Стара драма»	Об’єкт порівняння	«Нова драма»
Події в житті персонажа	Трагедія	Життя особистості в суспільстві
Людина в незвичайних ситуаціях	Предмет зображення	Людина сама створює певну складну ситуації
Відбувається зовнішній конфлікт між окремими особистостями	Центр уваги	Внутрішні, глибинні суперечності самої дійсності, зіткнення ідей, протиріч у душі й думках однієї людини
Через особисті якості людини	Драматичний конфлікт	Через ідеали людини
Трагедія, комедія, драма	Жанр	Трагікомедія («драма ідей», інтелектуальна, аналітична драма)
Узагальнений тип людини	Головний герой	Людина середнього класу, незвичайна особистість
Головні та другорядні, позитивні й негативні	Решта героїв	Виступають у творі то головними, то другорядними, характери неоднозначні, сповнені суперечностей
Порушує реальні проблеми, повчає, робить висновки	Автор	Відтворює духовні пошуки, терзання. Не дає однозначних відповідей
Спостерігає, отримує враження	Читач, глядач	Переживає разом із героями, дискутує з ними та про них
Має зрозуміле, чітке та очікуване завершення, розв’язку	Фінал твору	Відкритий, незавершений, спонукає до дискусій, роздумів

«Нова драма» поставила в центрі уваги особистість, але не в її соціальних зв’язках, а в площині духовності, індивідуальних переживань і відчуттів загальної атмосфери епохи на зламі століть. Драматурги прагнули розкрити «трагедію життя», а не «трагедію в житті», закликали до осмислення глибинної сутності дійсності, пошуку гармонії. Театр стає «інтелектуальним», «дискусійним». на перший план виходить внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій драмі» вже можна помітити ознаки модернізму — символізм, імпресіонізм, неоромантизм тощо.

Засновником «нової драми» вважають норвежця Генріка Ібсена. його ідеї підхопили німецький драматург Ґ. Гауптман, англійський — Дж. Б. Шоу, шведський — Ю. А. Стріндберґ, бельгійський — М. Метерлінк, французький — Е. Золя, російський — А. Чехов, український — В. Винниченко та ін. Новими й не зовсім звичними на сценах театрів були картини повсякденного життя, побуту банкірів, комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Чи не вперше почали порушувати жіноче питання, проблему ґендерної рівності. У п’єсах стало більше критичного, викривального пафосу.