Вітаю Вас на моєму блозі. Буду рада, якщо блог буде корисним для вчителів російської мови та зарубіжної літератури, учнів та батьків. Сподіваюся, що кожен знайде для себе щось цікаве і потрібне.
Візитна картка
Я працюю вчителем російської мови і зарубіжної літератури в КЗ "Новоданилівська гімназія" Якимівскої селищної ради Мелітопольського району Запорізької області. Це моя рідна школа, яку я закінчила в 1988 році і куди повернулася працювати після закінчення Запорізького державного університету в 1993 році. Я фахівець вищої категорії. Неодноразово брала участь в районних конкурсах професійної майстерності. У 2013 році посіла 1 місце на районному етапі конкурсу "Учитель року". Нагороджена грамотами і дипломами районної державної адміністрації, відділу освіти.
Я працюю вчителем російської мови і зарубіжної літератури в КЗ "Новоданилівська гімназія" Якимівскої селищної ради Мелітопольського району Запорізької області. Це моя рідна школа, яку я закінчила в 1988 році і куди повернулася працювати після закінчення Запорізького державного університету в 1993 році. Я фахівець вищої категорії. Неодноразово брала участь в районних конкурсах професійної майстерності. У 2013 році посіла 1 місце на районному етапі конкурсу "Учитель року". Нагороджена грамотами і дипломами районної державної адміністрації, відділу освіти.
Моє життєве кредо: "Якщо я зможу врятувати хоча б одне застигле серце; якщо пташина, що лежить, застигла долі, знов злетить, я буду впевнена тоді: моє життя пройшло немарно!".
Моє педагогічне кредо: "Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. І тоді він засяє коштовним діамантом".
Моє педагогічне кредо: "Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. І тоді він засяє коштовним діамантом".
А Бог дарував мені вчительську долю.
Не ту, що гладенька; не ту, що по полю.
Між квітів пахучих стежиною в’ється,
З краплини роси тобі щиро сміється.
Не ту, що байдужа; не ту, що не знає,
Де мрія дитяча по світу блукає…
А ту, що у серці пташиною б’ється
І перед лихом ніколи не гнеться.
Таку, що не спинеш, не скажеш: доволі…
Бо вчитель — це сцена, де є усі ролі.
І кожну не грати, а нею прожити,
І душу дитячу у щастя зліпити,
Любов’ю горіти, на мить не згасати,
Якщо й не вдалося навчити літати.
Весь світ пелюстковий до ніг пригорнути,
Щоб радість відчути —
Людиною бути.
У тому вся суть: не для себе прожити,
А когось хоч трішки навчити любити,
Побігти в ромашки по літньому полю…
Спасибі, Господь, за учительську долю.
Немає коментарів:
Дописати коментар