Версія для слабозрячих

+ + + + +

Про автора

Вітаю Вас на моєму блозі. Буду рада, якщо блог буде корисним для вчителів російської мови та зарубіжної літератури, учнів та батьків. Сподіваюся, що кожен знайде для себе щось цікаве і потрібне.

                                             Візитна картка


Я працюю вчителем російської мови і зарубіжної літератури в  КЗ "Новоданилівська гімназія"  Якимівскої селищної ради Мелітопольського району Запорізької областіЦе моя рідна   школаяку я закінчила в 1988 році і куди повернулася працювати   після закінчення Запорізького державного університету в 1993 роціЯ фахівець вищої категорії.   Неодноразово брала участь в районних конкурсах професійної   майстерностіУ 2013 році посіла 1 місце  на районному етапі конкурсу   "Учитель року"Нагороджена грамотами і дипломами   районної державної адміністраціївідділу освіти.
Моє життєве кредо: "Якщо я зможу врятувати хоча б одне застигле серце; якщо пташина, що лежить, застигла долі, знов злетить, я буду впевнена тоді: моє життя пройшло немарно!".
Моє педагогічне кредо: "Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. І тоді він засяє коштовним діамантом".

А Бог дарував мені вчительську долю. 
Не ту, що гладенька; не ту, що по полю. 
Між квітів пахучих стежиною в’ється,
 З краплини роси тобі щиро сміється. 
Не ту, що байдужа; не ту, що не знає, 
Де мрія дитяча по світу блукає…
А ту, що у серці пташиною б’ється 
І перед лихом  ніколи не гнеться. 
Таку, що не спинеш, не скажеш: доволі…
Бо вчитель — це сцена, де є усі ролі. 
І кожну не грати, а нею прожити, 
І душу дитячу у щастя зліпити, 
Любов’ю горіти, на мить не згасати, 
Якщо й не вдалося навчити літати. 
Весь світ пелюстковий до ніг пригорнути,
Щоб радість відчути — 
Людиною бути. 
У тому вся суть: не для себе прожити, 
А когось хоч трішки навчити любити,
 Побігти в ромашки по літньому полю…
Спасибі, Господь, за учительську долю.            
             

Немає коментарів:

Дописати коментар